планетарний

I -а, -е.

1) Прикм. до планетарій. Планетарне устаткування.

2) спец. Який може обертатися одночасно навколо своєї осі та іншого предмета. Планетарна модель атома.

II -а, -е.

1) Прикм. до планета 1).

••

Планета́рна геоло́гія — розділ планетології, що досліджує планетарно-астрономічні фактори геологічного розвитку Землі.

Планета́рна переда́ча — механізм передачі обертання зубчастими колесами, серед яких є колеса-сателіти.

Планета́рний механі́зм — механізм із зубчастими колесами, що обертаються навколо своєї осі і водночас – осі іншого колеса.

Планета́рні тума́нності — газові галактичні туманності, що мають вигляд світлих круглих чи овальних дисків і кілець.

2) Який охоплює всю земну кулю, весь світ, усе людство; всесвітній.